Щороку у весняно-літній період частішають випадки харчових отруєнь та спалахів гострих кишкових інфекцій.Крім того, додаткові ризики виникають через те, що країна перебуває в стані війни.Дотримання санітарно-протиепідемічних заходів при цьому потребує значно більших зусиль від всіх і кожного. Саме тому, корисним буде пригадати основи епідеміології та профілактики цієї групи захворювань.

Кишкові інфекції – група інфекцій травного тракту. До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води. Найчастіше збудники проникають в організм людини через брудні руки, харчові продукти. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинених країнах. До речі, це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей.
Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність. Зростання захворюваності в цей період пов’язане з активізацією шляхів передачі інфекції та сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі.

Серйозну епідеміологічну небезпеку становлять особи, які, бувши хворими, продовжують займатися приготуванням їжі в закладах громадського харчування, продавати харчові продукти та працювати у дитячих закладах. Джерелом поширення інфекції також може бути м’ясо, яйця інфікованих тварин, птахів, які внаслідок порушення санітарних вимог потрапляють до споживачів.
Наявність збудників, їх розмноження в харчових продуктах не впливає на їх смакові якості. Такі продукти на смак і вигляд практично не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до тижня.
Клінічні симптоми більшості кишкових інфекцій незалежно від збудника є подібними. Після короткого інкубаційного (скритого) періоду підвищується температура тіла, з'являється загальна слабкість, часто нудота, повторне блювання і пронос. При легкому перебігу ці симптоми зникають через кілька днів. При важкому перебігу захворювань блювання і пронос можуть швидко призвести до розвитку ознак зневоднення організму та ураження різних органів і систем. Такий стан потребує негайної госпіталізації в інфекційні стаціонари. Саме тому, профілактичні заходи є надзвичайно важливими. Знати основи профілактики кишкових інфекцій слід не тільки дорослим, а й привчати до них дітей з наймолодшого віку.

Поради щодо запобігання захворюванням:
- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мийте руки з милом, а також мийте руки після відвідування туалету.
-Не вживайте м’ясні та молочні продукти, придбані на стихійних ринках.
-Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовуйте питну бутельовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.
- Не допускайте споживання продуктів та напоїв з протермінованою датою виготовлення.
- Не вживайте харчові продукти та напої при найменших сумнівах щодо їх якості.
-Не вживайте в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
-Зберігайте харчові продукти тільки у спосіб, зазначений на упаковці та у встановлені терміни.
-При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.
-При подорожуванні не рекомендується брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти що потребують охолодження при зберіганні).
У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів необхідно терміново звернутись до сімейного лікаря. Не рекомендовано займатись самолікуванням.
В місцях масового перебування людей хворого зі шлункова – кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.

Віталій Хомович Корпач,
лікар – інфекціоніст поліклініки КДД

Якщо синоптики прогнозують  суттєве зниження температури, яких правил необхідно дотримуватися?

Найбільш вразливою категорією до переохолодження є діти. Тож як запобігти переохолодженню вашого малюка, що необхідно робити та чого категорично не рекомендується робити?

            Переохолодження організму розвивається внаслідок тривалого перебування на холоді, особливо в сиру вітряну погоду. Дитина переохолоджується швидше, ніж доросла людина. Причому, чим менша дитина, тим менше їй потрібно часузмерзнути. Це пояснюється незрілістю в організмі малюків механізмів теплорегуляції й теплопродукції.
            Карапузи до року не тремтять від холоду. Це означає, що зігріти самі себе, вивільняючи енергію шляхом м'язових скорочень, вони ще не здатні. Тому у маленьких дітей набагато швидше, ніж у дорослих, спазмуються судини шкірних покривів і настає гіпотермія (зниження температури тіла).
            Як же її можна помітити, та як визначити? При гіпотермії малюки стають млявими, апатичними, їх рухи сповільнюються, втрачають колишню жвавість і координацію
            Якщо переохолодження сталося, але воно було короткочасним, і дитина правильно була виведена зі стану гіпотермії, жодних небажаних наслідків бути не повинно.
            А от у випадку, якщо гіпотермія була тривалою і глибокою, не тільки «підриваються» захисні сили організму дитини, в ньому відбуваються незворотні процеси, які можуть мати негативні наслідки.

Щоб запобігти переохолодженню вашої дитини під час зимових прогулянок, необхідно перш за все знати, які ознаки вказують на те, що дитина не просто злегка встигла змерзнути, а що її стан вимагає термінового вашого втручання.
            Симптоми переохолодження:
— Дуже холодні кисті, шкіра на них червона. Чутливість до холоду слабка або зовсім відсутня. При енергійному розтиранні малюк скаржиться на біль і печіння.
— Зміна кольору шкіри обличчя: спочатку вона червоніє, а потім стає неприродно блідою, навіть набуває синюшного відтінку.
— Часто гіпотермія супроводжується обмороження кінцівок, вух, щік. Тоді можна помітити на них білі плями.
— Червона облямівка губ світлішає, а навколо них виділяється тонкий синій кант.
— Дитина може гикати й тремтіти.
— При переохолодженні малюк стає до всього байдужим. Бажання грати та веселитися у нього зникає, змінюючись почуттям втоми, апатії, сонливості.
— Рухи дитини стають сповільненими, не координовані.
— Якщо просунути руку під одяг, нерідко можна виявити холодну сорочку або ж відсутності очікуваного під нею тепла.
— Після повернення з прогулянки, коли малюк роздягнеться, спробуйте його ноги в області литкових м'язів, на внутрішній поверхні стегон, в паху. Якщо вони холодні, переохолодження однозначно відбулося під час прогулянки.
— Температура тіла при гіпотермії у немовлят опускається нижче 36,4°C. А у дітей після року – нижче 35,9°C.

Що необхідно робити при переохолодженні?
— При переохолодженні зігрівати малюка потрібно поступово і рівномірно
— Опинившись в теплі, відразу ж зніміть з дитини верхній одяг і взуття. Ручки та ніжки дитини відігрійте теплом своїх рук. Не розтираючи.
— Уважно обстежте шкіру малюка на наявність обморожень. Ці ділянки шкіри потрібно зігрівати повільніше. Намагатися їх не торкатися.
— У громадських місцях укутайте дитину своїми теплими речами. Обійміть і спробуйте зігріти своїм тілом.
— Вдома краще відразу зняти з дитини весь одяг і занурити його в теплу (не гарячу) ванну. Поступово температуру води можна підвищувати.
— Дайте дитині випити теплий солодкий чай, теплу калорійну їжу, щоб відновити сили, витрачені його організмом на те, щоб зігрітися.

Чого категорично робити не рекомендується?
— Не можна розтирати дитині переохолоджені, з ознаками обмороження ділянки тіла. Розтирання здатне пошкодити переохолоджені судини. Що загрожує безліччю дрібних підшкірних крововиливів.
— Поїти та годувати малюка гарячим. Питво і їжа повинні бути теплими. Різкий перепад температур травмує слизову оболонку горла.
— Зігрівати дитину в гарячій ванні або обкладати гарячими грілками. Знову ж таки, вода у ванній і в грілок повинна бути теплою. Краще за все починати з 32-33°C. І поступово підвищувати до 37°C.
— Не можна відігрівати дитину біля обігрівачів, грубок, батарей з-за ризику пошкодження судин при різкому перепаді температур. Зростання температури його тіла повинен бути рівномірним і поступовим.

            Профілактика. Щоб вашій дитині під час зимової прогулянки було тепло і комфортно, утримайтеся від екстриму. Гуляйте з малюком, коли на вулиці не настільки холодно і вітряно. Температура повітря не повинна бути нижче -10-15°C. І не забувайте при цьому кожні 20-30 хвилин заходити в приміщення, щоб трохи зігрітися.
Беріть з собою на прогулянку термос з теплим чаєм. А час проводьте з дитиною активно, більше рухайтеся. І, звичайно, найголовніше – правильно підбирайте одяг для малюка. Одяг повинен бути теплим, натуральним, що дихає і багатошаровим. Але ні в якому разі він не повинен сковувати рухи дитини, тобто бути тісним, або занадто великим. Це також стосується взуття. Якщо ваш малюк веселий і активний, якщо шкіра у нього рожева, а щічки – рум'яні, руки теплі й під верхнім одягом у нього теж тепло, турбуватися про те, що дитина переохолодилася лише тому, що ніс холодний, вам зовсім не варто.
         Будьте уважні до стану здоров’я своїх дітей та оберігайте їх від переохолоджень!

Галини Глазова,дитячий ортопед-травматолог КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО».

Смачна їжа це одне із задоволень і спокус. Але «смачна» — не завжди означає «корисна». Гостре, смажене, копчене, а часом і занадто велика кількість з’їденого можуть викликати неприємні відчуття у стравоході. Одним із симптомів є печія.
         Відчуття печії може починатися вже з першого відкушеного шматочка (наприклад піци). Виникнення печії у більшості випадків пов’язане із закидом зі шлунка у стравохід кислого вмісту шлунка та дуоденального вмісту. Це явище має назву «гастроезофагеальний рефлюкс».
Такі рефлюкси виникають практично в усіх людей. Але у разі, коли порушена замикаюча функція нижнього стравохідного (гастроезофагеального) сфінктера, розташованого між шлунком та стравоходом, внаслідок чого агресивний вміст шлунка потрапляє у стравохід, виникає відчуття печії. Тобто печія — це наслідок патологічного гастроезофагеального рефлюксу (як кислого вмісту шлунка, так і дуоденального вмісту). Відчуття печії може бути пов’язане із порушенням моторики стравоходу або з підвищенням чутливості його слизової оболонки.
         На тонус гастроезофагеального сфінктера впливають різні чинники. Так, певні групи лікарських засобів, знижуючи тонус нижнього стравохідного сфінктера. Крім того, знижувати тонус нижнього стравохідного сфінктера здатні певні компоненти їжі, наприклад, жири, або продукти — шоколад, алкоголь та ін.
         У більшості випадків організм людини справляється із рефлюксом без медикаментозної допомоги. Коли кислий вміст шлунка з різних причин потрапляє у стравохід, перистальтика та сила тяжіння сприяють поверненню рефлюксованої маси у шлунок. Незначна кількість шлункової кислоти може залишитися в стравоході навіть після повернення рефлюксованої маси у шлунок, але завдяки властивостям слини залишки кислоти у стравоході нейтралізуються. Прояв такого рефлюксу у вигляді печії практично не відчувається.
         Але коли людина має схильність до нераціонального харчування, наприклад, мають місце часте переїдання, швидке приймання їжі, зловживання жирною, смаженою, дуже пряною їжею, алкоголем, схильність до стресу, ожиріння у поєднанні з тісним одягом відбувається ослаблення тонусу нижнього стравохідного сфінктера і розвивається патологічний гастроезофагеальний рефлюкс.
         Симптом печії може супроводжувати певні захворювання та патологічні стани верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Зокрема, це гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, стравохід Барретта, аденокарцинома стравоходу, хронічні захворювання нирок та печінки, деякі системні захворювання. Дуже часто печія виникає у період вагітності. Хоча печія не є загрозливим для життя симптомом, однак вона значно погіршує якість життя. Людина, яка відчуває печію, змушена відмовлятися від їжі та напоїв, які провокують виникнення цього симптому. Печія погіршує якість сну, впливає на соціальну активність, настрій та загальне самопочуття.
         Якщо прояви печії з’явилися нещодавно, їх можна усунути шляхом модифікації способу життя, у тому числі корекції харчування. Таким пацієнтам можна порадити не переїдати, відмовитися від надмірно гострої та жирної їжі, шкідливих звичок, тісного одягу тощо. Але якщо печія зберігається, то слід звернутися до сімейного лікаря, який при необхідності направить до лікаря гастроентеролога.
         Щоб уникнути неприємних наслідків переїдання, в тому числі печії, варто дотримуватися наступних правил:
– Останнє приймання їжі повинно бути здійснено за 2-3 години до сну. Відразу після ситного обіду або сніданку теж не рекомендується лежати. Перед тим, як лягти, зробіть невелику прогулянку – так їжа буде перетравлюватися швидше.
– Обмежте гострі, солоні, копчені страви. Вони посилюють виділення шлункового соку і соляної кислоти, і таким чином не тільки підсилюють печію, але і підвищують апетит, що призводить до переїдання. Варто уникати продуктів, які розслаблюють сфінктер і викликають подразнення слизової (жири, борошняні вироби, шоколад, алкоголь, кава, цитрусові).
– При частій печії заходи профілактики полягають у коригуванні дієти, не нахилятися після їди, лягати тільки через 3 години, спати з піднятою головою, не носити бандажі, корсети, тугі пояси, що збільшують внутрішньочеревний тиск, не переїдати, не їсти на ніч;
– Нарешті, самий безвідмовний спосіб зменшити наслідки переїдання – це не допускати його. Для зниження голоду випийте 1,5 склянки води за пів години до їди. Так Ви створите відчуття наповнення шлунку.
         Препарати проти печії без лікарського призначення краще не застосовувати, але для швидкого полегшення можна застосувати препарати тільки групи антациди (алмагель, маалокс, фосфалюгель).
         Звичайно, є багато ліків проти печії, які різними способами нейтралізують палючу дію шлункового соку на слизову оболонку стравоходу. Але чи варто приймати їх у випадках, якщо печія викликана переїданням? Адже у зайвого прийому їжі, крім печії, є й інші неприємні відчуття: відрижка, здуття живота, нудота – і це неповний перелік болісних ознак переїдання.

Шалендра Сінг Чоудхарі, лікар-гастроентеролог поліклініки КДД
КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО»

Бажаєте народити здорову дитину?

В останні роки при  плануванні вагітності набула поширення преконцепційна підготовка. Термін «преконцепція» з’явився порівняно недавно і означає «підготовка до вагітності». Це комплекс заходів, що дозволяє народити здорову дитину.

         Профілактика краща за лікування, тому плануючи появу на світ здорової дитини, подружжю варто подумати і про своє здоров’я. Це дозволить суттєво знизити ризик вроджених вад розвитку, внутрішньоутробної інфекції та викиднів. Досконало проведена преконцепційна підготовка дасть змогу урази підвищити вірогідність настання нормальної вагітності, виношування та народження здорової дитини.

         Преконцепційна підготовка включає  в себе: оцінку репродуктивного здоров’я, а саме сімейний анамнез (збір інформації про здоров’я) майбутніх батьків, історію попередніх вагітностей, інтервал між пологами, вік майбутніх батьків та стан їх здоров’я, обстеження на TORCH інфекції та інфекції, що передаються статевим шляхом, обстеження гормонального статусу жінки, спермограму чоловіку. Також сюди відноситься тримісячна підготовка до зачаття, а саме: повноцінне і раціональне харчування, відмова від паління, алкоголю, наркотиків, необхідно максимально уникати контакту зі шкідливими чинниками, пройти стоматологічні обстеження і при потребі санацію ротової порожнини, консультацію терапевта, при необхідності генетика.

         Майбутній мамі за три місяці до зачаття потрібно розпочати прийом мультивітамінних препаратів із вмістом фолівої кислоти. Добова потреба фолієвої кислоти становить 400мг, при дефіциті якої розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.

         З питань підготовки до вагітності та народження здорової дитини подружжя може звернутися за допомогою до лікаря акушер-гінеколога в кабінет планування сімї, який знаходиться на ІІІ поверсі поліклініки КДД каб.304.

         Бугай Наталія Олександрівна,

лікар акушер – гінеколог кабінету

планування сімї КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО»

Сьогодні досить часто можна почути про небезпечне захворювання ВІЛ/СНІД, задля попередження якого по всьому світу витрачаються колосальні кошти, але ВІЛ-інфекція продовжує забирати життя мільйонів людей.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – це вірус, який при потраплянні в організм людини починає руйнувати імунну систему що відповідає за захист організму від хвороб. Цей процес непомітний.

Людина, яка живе з ВІЛ, може виглядати та почуватися добре протягом багатьох років і навіть не знати, що вона інфікована. Потім імунна система слабне, і людина стає вразливою до хвороб, багато з яких зазвичай можна уникнути. Діагноз СНІД (синдром набутого імунодефіциту) зазвичай ставлять через кілька років після зараження ВІЛ, коли в людини розвивається одне або кілька серйозних захворювань.

Таким чином, ВІЛ і СНІД – не одне й теж саме. ВІЛ – це вірус, який пригнічує імунну систему, а СНІД – це комплекс захворювань, які виникають у людини на фоні низького імунітету.

ШІСТЬ ПРИЧИН ПРОЙТИ ТЕСТУВАННЯ на ВІЛ:

• отримання результатів тесту допоможе уникнути важких почуттів невизначеності;
• це дасть вам упевненість у тому, що Ви не передасте ВІЛ тим, кого любите;
• коли Ви збираєтеся стати матір’ю, то будете спокійні за свою дитину, оскільки передача вірусу від матері до дитини може бути суттєво знижена (до менш ніж 1%), якщо вагітна жінка приймає антиретровірусні препарати;
• тестування на ВІЛ не займає багато часу. Проводиться анонімно, конфіденційно та безкоштовно;
• ВІЛ-інфекція в організмі людини, без належного лікування, призводить до серйозних наслідків для здоров’я;
• рання діагностика і своєчасне лікування антиретровірусними препаратами дозволяють зберегти здоров’я людини.

За умови прийому антиретровірусної терапії у людини відновлюється імунна система і покращується самопочуття – вона може жити повноцінним життям, створити сім’ю, народжувати здорових дітей, навчатися, мати цікаву роботу, будувати плани та реалізовувати їх.

Знати – означає упередити!

ВІЛ передається трьома чітко визначеними шляхами: статевим шляхом, через кров та від матері до дитини, а решта шляхів про які Ви можете почути – лише домисли.

1. При незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм. Тому необхідно захищатися і правильно користуватися чоловічими та жіночими презервативами.
2. Через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров’ю леза. Достатньо вимити в гарячій воді руки або об’єкти, на які потрапила кров.
3. Від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. Якщо ВІЛ-позитивна матір вирішить народити дитину, лікар зможе надати інформацію про те, яке лікування існує на сьогоднішній день, що знижує ризик зараження дитини.

ВІЛ не передається:

• При рукостисканні або обіймах;
• Через піт чи сльози;
• При кашлі та чханні;
• При використанні загальної посуду чи постільної білизни;
• При спільному використанні ванни і унітазу;
• При колективних видах спорту;
• При перебуванні в одному приміщенні;
• В громадському транспорті;
• Від тварин чи при укусах комах;
• При поцілунку / через слину, так як концентрації вірусу в слині недостатньо для інфікування. За всю історію вивчення ВІЛ / СНІД не було зафіксовано жодного випадку зараження цим способом.

Сьогодні лікування, на жаль, не може привести до одужання, проте воно може повернути до нормального ритму життя, оскільки лікування попереджає розмноження вірусу, зменшує ризик передачі вірусу іншим людям, призупиняє руйнування імунної системи та розвиток хвороби завдяки антиретровірусній терапії.

Основним методом діагностики ВІЛ – інфекції є імуноферментний аналіз (ІФА).   Такий тест можна пройти в кабінеті інфекційних захворювань,  корпус №6 (корпус протитуберкульозного відділення) КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО» тел.: 3-50-83. Обстеження на ВІЛ є безкоштовним, добровільним, анонімним і конфіденційним.

 Ірина Миколаївна Дідик,

лікар-інфекціоніст КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО»

Цукровий діабет

Цукровий діабет (ЦД) – це хронічне захворювання, яке проявляється стійким підвищенням рівня глюкози в крові. Це спричиняється абсолютною або відносною недостатністю інсуліну, гормону, що знижує рівень глюкози в крові. ЦД й досі залишається однією з найбільш актуальних медико – соціальних проблем суспільства. Ускладнення цього захворювання спричиняють високу інвалідизацію, втрату працездатності та смертність.

В Новоград-Волинському місті та районі на диспансерному обліку знаходиться   3500 хворих на цукровий діабет в т. ч. 20 дітей та 465 дорослих отримують інсулінотерапію.

             Успіх у лікуванні ЦД залежить не тільки від кваліфікованої медичної допомоги та високоефективних цукрознижуючих препаратів. Важливо, щоб кожна людина, яка хворіє на ЦД  володіла якомога більшою інформацією про це захворювання, застосовувала практично ці пізнання і займалася самоконтролем ЦД. Це дає можливість своєчасно розпочати лікування ЦД,  не допускаючи розвитку тяжких ускладнень як гострих, так і хронічних.

            Розрізняють ЦД І – го та ІІ –готипів. ЦД І –го типу (синонім „юнацький діабет”) розвивається переважно у дітей і людей молодого віку - внаслідок  руйнування β клітин підшлункової залози, виникає абсолютна недостатність інсуліну. Симптоми при ЦД І – го типу з’являються швидко, лікується тільки інсуліном.

             ЦД ІІ – го типу (синонім „діабет повних”), як правило виникає у людей старше сорока років і дуже часто поєднується з ожирінням. При ЦД ІІ-го типу інсулін виробляється в нормальній або навіть надмірній кількості, але клітини організму до нього не чутливі. ЦД ІІ-го типу розвивається повільно, має невиражену симптоматику, часто люди кілька років можуть не знати про наявність в них цього захворювання. Не рідко за цей час формується ряд ускладнень характерних для ЦД (діабетична нейропатія, ангіопатія, ретинопатія).  Чим раніше виявлено ЦД та призначено правильне лікування тим менша ймовірність розвитку ускладнень ЦД. Тому, якщо у вас є такі симптоми, зверніться за допомогою до лікаря  для виключення ЦД: спрага, сухість у роті, часте сечовипускання  особливо в ночі, зниження зору, оніміння чи поколювання в ногах, свербіння шкіри або слизових статевих органів, гнійничкові висипи на шкірі і рани, які довго не заживають, обов’язково виміряйте цукор крові (норма від 3,5 до 5,5 ммоль/л)

               ЦД вимагає довічного лікування за допомогою інсуліну або таблеток. Метою лікування є компенсація ЦД, тобто досягнення показників глікемії максимально близьких до норми (3,5 – 8,0 ммоль/л) та гліколізованого гемоглобіну до 7% це головні попередження розвитку та лікування діабетичних ускладнень з цією метою усім хворим ЦД потрібно здійснювати самоконтроль: регулярно контролювати рівень цукру крові натще,та через 2 години після їжі, контролювати глікозильований гемоглобін 2 рази в рік, контроль артеріального тиску кожен день, контроль рівня холестерину, контроль ваги та кількості і характеру їжі.

             Фундаментом сучасної терапії цукрового діабету є правильне і збалансоване лікування, регулярні фізичні вправи. Навіть найефективніші цукрознижуючі препарати будуть не в змозі нормалізувати показники глікемії у хворого, який не дотримується дієти. Основні принципи дієтотерапії при ЦД - виключення або максимальне обмеження вуглеводів і жирів: масло вершкове, маргарин, майонез, жирне м’ясо, шкіра птиці, жирний сир, сметана, вершки, чіпси, піца, цукор, варення, цукерки, печиво та інші кондитерські вироби, шоколад, морозиво, солодкі та алкогольні напої. В харчуванні перевагу надавати продуктам, що містять харчові волокна це -фрукти, овочі , каші. Приймайте їжу 5-6 разів на день і потроху, намагайтеся відмовитись від смаженого. Після прийому їжі не сідайте і не лягайте, а обов’язково займіться будь – якою фізичною роботою. Приймайте вчасно цукрознижуючі препарати призначені вам лікарем, не робіть перерву, тому, що гіперглікемія – це головна причина розвитку хронічних ускладнень. Не можна також допускати розвитку гіпоглікемії – зниження цукру в крові нижче 3,5 ммоль /л. Щоб запобігти розвитку ускладнень необхідно досягти „компенсації” ЦД, тобто постійно підтримувати рівень глюкози в досить жорстких межах і  - натще 3,5 - 7 ммоль/л і через  2 години після прийому їжі до 8 ммоль/л, глюкоза сечі 0 або 0,5 %, АТ 130/80 мм  рт  ст., рівень холестерину 4,5 ммоль/л.

               Досягти таких показників часто буває досить складно. Але  пам’ятайте, що мета лікування – гарне самопочуття та активне довголіття. Компенсація діабету – це основне, на що  мають бути направлені зусилля пацієнта і лікаря.

Комендат Галина Григорівна лікар – ендокринолог КНП «Новоград – Волинське міськрайТМО»

Вірусна пневмонія,  що викликана коронавірусною інфекцією COVID-19

Пневмонія сьогодні залишається важливою медико-соціальною проблемою. Це зумовлено, в першу чергу, її значною поширеністю, досить високими показниками інвалідизації та смертності, а також значними економічними втратами внаслідок цього захворювання.

Пневмонія – гостре інфекційне запалення легенів. Може виступати як самостійним захворюванням, так і розвиватися на тлі інших патологічних станів. В більшості інфікування здійснюється вірусами чи бактеріями.
Вірусна пневмонія, а саме та що викликана коронавірусною інфекцією COVID-19 протікає і лікується значно важче, а ніж бактеріальна.

Розглянемо дію вірусу COVID-19 на організм людини. У кожного вірусу свій механізм дії на організм хазяїна. На клітинному рівні цей механізм означає руйнування і загибель клітини. COVID-19 діє за принципом «тріади Вірхова» – теорією, яка описує три головні причини виникнення тромбозу.
1. Вірус травмує внутрішні стінки судин легенів – у відповідь на це в судинах виділяються особливі речовини – чинники згортання крові. Це захисна реакція організму, яка запобігає подальшому його ушкодженню.
2. Гіперкоагуляція – стан, при якому відбувається надмірне згущування крові.
3. Гемодинамічні зміни – порушення нормального руху крові по судинах, часткове уповільнення і переривання кровотоку у зв’язку зі зміною в’язкості крові. Як наслідок – відбувається венозний застій крові, підвищується ризик утворення мікротромбів і тромбів.
Це не є бактерійне ураження, як при звичайній, бактеріальній, пневмонії. Це є специфічне ураження легень, коли виникають і мікротромбози в судинному руслі легень, коли виникає пошкодження тієї поверхні, яка є газотранспортною системою в нашому організмі, але немає бактерійного носія, а є реакція гіперзапалення. І ці клітини перешкоджають транспортуванню кисню, і людина відчуває кисневе голодування, задишку. Така хвороба проходить важче, бо немає як бактерійного носія, на якого можна подіяти антибактеріальним препаратом, так і перевірених препаратів, які можуть впливати саме на вірус.

 
Основні ознаки запалення легень:
• Температура тіла вище 38 °C, можливо, до 40,5 °C, озноб, біль у м'язах.
• Кашель, можливо сухий або з виділенням мокротиння (кашель може зберігатися тривалий час, декілька тижнів).
• Задишка.
Також можуть бути інші симптоми: біль у грудях при вдиху; головний біль, першіння та біль в горлі; загальне погане самопочуття; слабкість і втома; рясне потовиділення; втрата апетиту; синюшний відтінок шкіри, сплутаність свідомості.
Будь-яке простудне захворювання не повинно тривати понад 7 днів, а різке погіршення стану через 5-7 днів після початку ГРВІ або грипу вказує на початок запального процесу в нижніх дихальних шляхах.

Якщо подібні симптоми з’являються або в розпал застуди, або через кілька днів після поліпшення, це можуть бути перші ознаки пневмонії. Хворому слід негайно звернутися до сімейного лікаря, щоб пройти повне обстеження.
У разі підтвердження діагнозу пневмонії дуже важливо якнайшвидше почати терапію – від цього залежить наскільки успішно пройде розсмоктування вогнища пневмонії і які ураження залишаться в легенях. Наслідки пневмонії впливають на якість подальшого життя пацієнта.

Профілактика
• Вести здоровий спосіб життя – бути фізично активним, не переїдати.
• Уникати стресу – він порушує баланс між різними компонентами імунної відповіді організму.
• Стежити за раціоном харчування – більше вживати овочі й фрукти, а також продукти, що містять білок, вітаміни, омегу-3.
• Частіше бувати на свіжому повітрі – під ультрафіолетом бактерії та віруси гинуть протягом 10 хвилин.
• Провітрювати приміщення.
• Зміцнювати імунітет – рекомендовано 2 рази на рік: вересень і березень. В цей час необхідно приймати препарати, які підвищують імунітет, за схемою призначеної лікарем.
• Висипатись.

• Дотримуватися карантину в громадських місцях, закладах освіти, на роботі та в побуті; одягати захисні маски та дотримуватися відповідної дистанції.
Єдиним шляхом уберегтися від тяжкого перебігу коронавірусної інфекції є вакцинація.
Вакцини виробника AstraZeneca, Pfizer, Moderna і CoronaVac виробника Sinovac Biotech доступні кожному хто бажає вакцинуватися. Для проведення щеплення слід звернутися до свого сімейного лікаря, а в разі його відсутності – в пункт вакцинації.

Ірина Миколаївна Дідик, лікар-інфекціоніст КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО»

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні, особливо серед чоловіків.

Серцево-судинні захворювання – це група хвороб серця та кровоносних судин, в яку входять наступні захворювання: гіпертонія (високий кров’яний тиск); ішемічна хвороба серця (інфаркт); захворювання периферичних судин; серцева недостатність; ревматичні захворювання серця; вроджені вади серця; кардіоміопатії.
На думку Всесвітньої федерації серця, 80% випадків передчасної смерті від інфарктів можна запобігти, якщо тримати під контролем основні фактори ризику розвитку цих захворювань: підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій, надмірна вага тіла. Необхідно дотримуватися здорового способу життя та уникати стресових ситуацій.
Інфаркт є гострим захворюванням, яке вимагає екстреної медичної допомоги. Важливо знати та вміти вчасно розпізнати ознаки розвитку серцевого нападу!

Симптоми інфаркту включають: біль або неприємні відчуття в середині грудної клітини; біль або неприємні відчуття в руках, лівому плечі, ліктях, щелепі або спині. Крім того, людина може відчувати труднощі в диханні або брак повітря; нудоту або блювоту; відчувати запаморочення або втрачати свідомість; покриватися холодним потом і ставати блідим. Жінки частіше відчувають брак дихання, нудоту, блювоту і болі в спині та щелепі.
Якщо Ви підозрюєте, що у людини серцевий напад, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Пам’ятайте, чим раніше розпочато лікування, тим кращий прогноз для здоров’я та життя людини!

Профілактика серцево-судинних захворювань – це координований комплекс на громадському й індивідуальному рівні, спрямований на усунення або мінімізацію впливу чинників ризику серцево-судинних захворювань.

Профілактику серцево-судинних захворювань можна умовно розділити на дві групи:
1.Первинна профілактика включає раціональний режим праці та відпочинку, збільшення фізичної активності, обмеження кухонної солі, відмова від алкоголю та куріння, зниження калорійності їжі та маси тіла. По суті саме первинна профілактика дозволяє зберегти оптимальні умови життєдіяльності людини.
2.Вторинна профілактика (медикаментозна та немедикаментозна) проводиться з метою попередження рецидивів захворювання, розвитку ускладнень в осіб з реалізованими факторами ризику, зниження захворюваності та смертності від цих хвороб, поліпшення якості життя пацієнтів.

Заходи, що формують здоровий спосіб життя і знижують рівень факторів ризику:
1. Відмова від куріння (для тих хто не палить – від перебування в приміщеннях для куріння).
2. Дотримання гіпохолестеринової дієти: зниження насичених жирів (зменшення споживання жирних сортів свинини, введення в раціон харчування м’ясо індички, кролика, з низьким вмістом холестерину), акцент на цілісно зернові продукти, овочі (рекомендується до 5 порцій в день), фрукти та рибу. Слід використовувати соняшникову, кукурудзяну, рапсове або оливкова олії.
3. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г / добу. Обмежити вживання продуктів, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, хліб. Дуже корисно збільшити вживання продуктів, що містять калій і магній (морська капуста, родзинки, буряк, абрикоси, кабачки, гарбуз, гречка).
4. Зниження надмірної ваги.
5. Контроль артеріального тиску, показників ліпідного обміну, рівня цукру в крові.
6. Збільшення фізичної активності. Не менш 150 хвилин в тиждень середньої (ходьба, плавання, велосипед) фізичної активності (по 30 хвилин в день 5 разів на тиждень) або 75 хвилин в тиждень інтенсивної фізичної активності або комбінація.
7. Обмеження вживання алкоголю.
8. Уникнення стресових ситуацій. Хронічні стреси та короткострокові сильні нервові потрясіння збільшують ризик виникнення ішемічної хвороби серця або серцевого нападу. Уникнути стресу в повсякденному житті неможливо, але важливо навчитися справлятися з ним, керувати своїми емоціями. На допомогу приходять медитація, дихальні вправи, йога та інші техніки релаксації.

З метою раннього виявлення захворювань та факторів ризику їх розвитку важливим є регулярне щорічне проходження медичного огляду, а при необхідності – консультація пацієнта!

Джуран Василь Васильович,
завідувач кардіологічного відділення
КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО»

Проблема отруєнь дикорослими грибами залишається актуальною

Інколи бува, що недосвідчені грибники часто плутають їстівні гриби з отруйними, і звичайно вживають їх в їжу. Грибами можна отруїтися, якщо їх неправильно приготувати. Тому, коли ви збираєте гриби, не беріть ті, які викликають у вас сумніви. А вже вдома, коли перебираєте їх, переконайтеся в тому, що у вас в кошику залишилися тільки їстівні.

На жаль, отруєння грибами - не рідкісний випадок, як цього б нам хотілося. Тому потрібно навчитися надавати першу допомогу, яка відіграє велику роль у порятунку життя хворого.

Перші симптоми отруєння проявляються приблизно через 2 години, це пронос, переймоподібні болі в шлунку, напади блювоти, нездужання. Ви повинні терміново викликати швидку допомогу. Ще небезпечніше буде, якщо симптоми отруєння проявляються через 6 і більше годин – підозра на те, що хворий отруївся блідою поганкою. До вище вказаних симптомів можуть додаватися: посилення потовиділення, зниження артеріального тиску, судомами, мимовільне сечовиділення, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності, галюцинації, втрата свідомості.

До приїзду «швидкої» перше, що потрібно зробити - це промити хворому шлунок водою. Потім натиснути пальцями на корінь язика, тим самим викликати блювоту. Цю процедуру повторити кілька разів. Після чого випити активоване вугілля 1 таблетка на 10 кг маси. Забезпечити хворого частим теплим питтям та спокоєм.
При виклику лікаря обов'язково повідомте, що хворий отруївся грибами. Гриби або їх залишки бажано передати медикам для швидкої експертизи, щоб поставити точний діагноз.

Для того, щоб не отруїтися, потрібно дотримуватися досить простих правил:
- Збирати можна тільки ті гриби, які Вам добре знайомі.
- Не варто збирати пластинчасті гриби – серед них може бути бліда поганка, яка являється смертельною.
- Забороняється вживання грибів, які ростуть поблизу автомобільних доріг і залізниць, міських парків, скверів, сміттєзвалищ, сховищ отрутохімікатів, насамперед тому, що вони мають властивість накопичувати токсичні речовини.
- Не купуйте гриби на стихійних місцях торгівлі.
- Не можна давати грибні страви дітям, вагітним та людям похилого віку, організм яких не перетравлює грибну клітковину.
- Перед приготуванням гриби слід ретельно перебрати, промити у проточній воді, варити протягом 10-15 хвилин у підсоленій воді, потім воду злити, гриби ще раз промити й лише після цього їх можна тушкувати чи смажити. В сумі термічна обробка грибів має проводитись не менше 1,5 – 2 години.
- Принесені додому гриби повинні бути в той же день розібрані за окремими видами й знову ретельно переглянуті. Усі сумнівні, а також переспілі, в’ялі гриби потрібно викинути. В день збору або не пізніше наступного ранку грибам повинна бути надана кулінарна обробка.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! При перших ознаках отруєння необхідно терміново звернутись за медичною допомогою.

Будьте завжди уважні й обережні при збиранні та вживанні грибів!!!

Валентина Ольшевська, завідувачка відділення екстреної медичної допомоги КНП «Новоград-Волинське міськрай ТМО»

Щороку у літній період частішають випадки харчових отруєнь та спалахів гострих кишкових інфекцій, які в більшості пов'язані із вживанням бактеріально забруднених продуктів харчування та питної води, порушенням техніки приготування їжі тощо.

Щоб уберегти ваші родини а особливо малюків від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно – гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково – кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їжею слід ретельно мити руки з милом. Регулярно підстригати нігті собі і дитині.  Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від такої шкідливої звички.

Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їжею та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови та термін їх зберігання що вказані на упаковці. Особливо небезпечними є продукти, придбані у місцях стихійної торгівлі. Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вжити одразу та не зберігати до наступного прийому їжі.

 Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно мити їх проточною питною водою, а потім обдавати окропом.

Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м'ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 100°С (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

Заморожені м'ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарною обробкою.

Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Якщо ви плануєте зберігати страву 4 і більше годин слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися  гарячими (при температурі 60 °С і вище), або холодними (при температурі 10 °С чи нижче), це край важливо. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті.

Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу, а краще цій людині взагалі уникати приготування їжі до повного загоювання рани.

Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

В разі появи симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головного болю, інтоксикації, блювоти, рідких випорожненнь, болю у животі тощо), потрібно дитину відпоювати малими дозами по 1ч. лож. кожні 5-10 хвилин води краще підсоленої чергуючи з фруктовими відварами, чаєм, розчином 50 гр. меду на 1 л. води. При відмові дитини пити, потрібно звернутися в лікувальний заклад.

Людмила Адамівна Кордон,

завідувачка дитячим інфекційним відділення КНП «Новоград-Волинське міськрайТМО».